Пошук Максима Кріппи: як зникає те, що не можна пояснити

Сайт bronnikov.kiev.ua, який ще донедавна був зразком “кріппінгу” — публікував фейкові копії матеріалів заднім числом і використовував їх для DMCA-скарг, — раптово почистився. Уся інформація про Максима Кріппу зникла без пояснень.

Нагадаємо, як працювала ця схема: сайт публікував викривальні матеріали про Максима Кріппу, які до цього вже з’явилися в інших ЗМІ, але робив це заднім числом. Потім від імені цього сайту подавалися скарги до Google з вимогою видалити оригінальні розслідування з пошукової видачі — нібито через “порушення авторських прав”.

Крім того, зникла частина сайтів, які використовувалися для засмічення пошукової видачі фейковими біографіями Кріппи. Більше не відкриваються сторінки, де він фігурував як “вулканолог”, “бразильський футболіст” чи “менеджер з Великої Британії 1913 року народження”. Очевидно, масштабна кампанія з дезорієнтації пошуку за його ім’ям почала давати збої.

Ми не будемо робити вигляд, що здивовані. Ми просто констатуємо факт: Кріппа — або ж його посіпаки — читають наше видання. І роблять висновки. Щоправда, не надто швидко — DDoS-атака, що почалася одразу після публікації матеріалу про витівки Кріппи, триває досі.

Вперше за довгий час ми бачимо, що один із головних медійних маніпуляторів країни не просто реагує — він вчиться. Щось почистив, щось видалив, щось переписав. Коротше кажучи, робить домашні завдання, хоча і не дуже старанно.

Але справа не в Google і не в DMCA. І не в поганій репутації, а в тому, що ніхто досі не пояснив, звідки у Максима Кріппи сотні мільйонів доларів на купівлю готелів, бізнес-центрів, спортивних команд і медіаресурсів.

Поки на це питання немає відповіді — всі інші зусилля з покращення іміджу виглядають як спроба за допомогою парфумів замаскувати сморід на свинофермі. Запах може й зміниться, але сморід стане тільки гіршим — бо парфум лише підкреслить різницю.