Мюнхен 2025: які висновки варто зробити Україні

Щорічна Мюнхенська безпекова конференція – один із ключових майданчиків, де світові лідери окреслюють свої бачення глобальної й регіональної безпеки. У 2025 році центральною темою знову стала війна Росії проти України. Попри тогорічні прогнози, що увага Заходу може зміститися на інші гарячі точки, цього не сталося: українське питання і надалі формує зміст найбільших геополітичних дискусій.

Загалом упродовж двох днів конференції найбільше говорили про пошуки формули миру, яка б влаштувала як Україну, так і ключових міжнародних гравців. Так само гостро дискутували й про те, як гарантувати стійку безпеку в Європі з огляду на те, що позиція США дедалі виразніше схиляється до переформатування своєї глобальної ролі. Для України ж у Мюнхені-2025 відразу вималювалися три життєво важливі акценти:

1. Європі та Україні треба будувати й розвивати спільні безпекові структури, не розраховуючи тільки на США

Зміна акцентів у трансатлантичних відносинах

Президент США Дональд Трамп упродовж двох каденцій послідовно декларує намір зменшувати військову присутність Америки у світі та перекладати більшу відповідальність за регіональну безпеку на союзників. Представники адміністрації Трампа під час панельних дискусій у Мюнхені вкотре дали зрозуміти, що принцип "Америка передусім" залишається офіційною позицією Вашингтона. Зокрема, відчутний акцент робиться на тому, що Європа має вирішувати свої безпекові виклики самостійніше й не сподіватися на невичерпну підтримку США.

Ідея "Збройних сил Європи"

У відповідь на таку риторику знову активізувалася дискусія про створення чи то розширеного оборонного союзу в межах ЄС, чи то взагалі окремої європейської армії. Українська сторона неодноразово заявляла у Мюнхені: "Без української армії ніхто в Європі не зможе ефективно зупинити Росію". Справді, ці три роки повномасштабної війни довели виняткову роль ЗСУ. Саме бойовий досвід України може стати унікальним внеском у становлення реальних європейських сил стримування, адже НАТО не надасть Україні повноцінного членства у найближчій перспективі.

Політична воля ЄС

Показовим стало й те, що президент Франції Еммануель Макрон фактично скликав екстрений «мінісаміт» лідерів ЄС, аби узгодити позицію Європи щодо тиску з боку адміністрації США: якщо Вашингтон і далі провадитиме більш ізоляціоністську політику, Європа мусить мати детальний план дій. Практичне значення це має не тільки для загальної архітектури безпеки: саме на рівні ЄС можуть бути ухвалені конкретні рішення про посилене фінансування європейської оборони й включення України у спільний безпековий формат.

Україні час готуватися до глибшої інтеграції у сфері оборони з європейськими державами. Не можна задовольнятися роллю "форпосту", який лише просить зброю і фінансову допомогу. Сучасна геополітика дає нам унікальний шанс: стати співтворцем нових безпекових механізмів Європи. Ідея "Збройних сил Європи" з обов’язковою інтеграцією українського досвіду може зрушити питання нашої справжньої, а не формальної безпеки.

2. Угода зі США щодо спільної розробки українських корисних копалин має бути взаємовигідною і включати безпекові гарантії

Ресурсна дипломатія як частина "великого пакета"

Україна є багатою на різноманітні корисні копалини, зокрема на критично важливі для високотехнологічних галузей рідкісноземельні елементи. Протягом останніх місяців точилися розмови про підписання угоди зі США щодо спільного освоєння цих родовищ. Саме в контексті бажання Штатів диверсифікувати постачання стратегічної сировини (уникнувши залежності від Китаю чи інших монополістів) Україна може відіграти суттєву роль.

Взаємовигідні умови – наріжний камінь нового партнерства

Утім, переговори про таку угоду під час Мюнхенської конференції не увінчалися негайним успіхом. Як стало відомо, українська сторона наполягає на тому, аби документ був збалансований: окрім інвестиційного чи технічного аспекту, обов’язково потрібний й компонент безпеки. Адже без чітких гарантій американської підтримки у разі розширення, чи повторення агресії РФ, навіть найвигідніші фінансові умови можуть стати ризикованими для України.

Підтримка в обмін на тверді гарантії

Білий дім поки що не сформував остаточної моделі, як саме ці "гарантії" будуть виглядати на практиці. Але Київ обов’язково внесе пропозицію врахувати в тексті угоди положення про розміщення (або підготовку до розміщення) необхідної оборонної інфраструктури, збільшення спільних військових тренувальних програм, а також чіткі механізми реагування на нові ескалації з боку Росії.

У переговорному процесі зі США варто продемонструвати тверду політичну позицію: наші ресурси – це й економічна принада для Вашингтона, і додаткова гарантія посилити вплив у Європі. Але ні в якому разі не можна обмінювати доступ до українських надр на розмиті обіцянки. Зараз маємо можливість домогтися міцного інвестиційно-безпекового партнерства зі США, яке працюватиме не на один рік і стане запобіжником у можливих загостреннях з РФ.

3. Війна з Росією має бути завершена лише на вигідних для України умовах, партнери повинні надати нам вагомі безпекові гарантії

Уроки після трьох років повномасштабної фази

Війна Кремля проти України триває з 2014 року, а у 2022 році вона перейшла у фазу повного вторгнення. З 2022-го по 2025-й Україна витримала найгостріші удари й довела всьому світу: жоден «малий шанс» на "швидку перемогу Путіна" не справдився. Натомість наша країна стала взірцем мужності та відданості захисту свободи.

Мир не може бути поступкою російській агресії

На Мюнхенській конференції чітко прозвучало: рішення "закрити" війну лише тому, що десь у кабінетах Вашингтона чи західноєвропейських столиць хтось втомився від конфлікту – неприпустиме. Це стане заохоченням Росії та потенційно повторить хибу «Мінських угод», які згодом призвели до ще більшої ескалації.

Роль партнерів у забезпеченні тривалого миру

Міжнародні гравці – як США, так і європейські лідери – дедалі частіше говорять про гарантії безпеки для України. Ці гарантії можуть мати різний формат: від двосторонніх оборонних домовленостей до розміщення миротворчого контингенту. Найкращими варіантами стануть безпекові угоди подібні до укладених між США та Ізраїлем, чи Південною Кореєю. Також не менш вагомими гарантіями безпеки стануть спільне співробітництво у сфері ядерної безпеки та спільні ОПК-підприємства з партнерами. Усе більше гравців переконані, що успішна формула миру пов’язана з консолідованим пакетом безпекових заходів: без чіткої дорожньої карти санкцій проти Москви (на випадок будь-якої спроби реваншу) й без інституційних механізмів, які унеможливлять повторний напад РФ, мир виглядатиме неміцним.

Цьогорічний Мюнхен чітко показав, що динаміка безпекових процесів у світі прискорюється. Для України це виклик, але й унікальна можливість. Ми можемо стати важливим гравцем у побудові нової архітектури європейської безпеки за умови, що діятимемо рішуче й продумано. Ключовим є те, що сьогодні до нашого голосу прислухаються значно більше, ніж колись: успіхи ЗСУ та єдність суспільства дають нам право й можливість диктувати серйозні умови на міжнародних переговорах. Важливо показати всім великим гравцям - жодні переговори не можуть бути проведені за спиною в України та її ключових європейських союзників. Головне – не змарнувати цей шанс і чітко пам’ятати, що стратегічні інтереси України не можна підмінити жодною чужою домовленістю.

Олег Саркіц, експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі

Українські новини