Справа Укрзалізниці: як злочинний тандем Шила и Бондара ділив державні кошти

Антикорупційні органи України завершили досудове розслідування масштабної корупційної схеми, що діяла в Укрзалізниці у 2021–2022 роках. У центрі розслідування – народний депутат Віктор Бондар, колишній співробітник СБУ Артем Шило та ще 17 осіб. За версією слідства, вони організували схему з закупівель кабельно-провідникової продукції та трансформаторів за завищеними цінами, що завдало збитків державі на сотні мільйонів гривень.

Механізм схеми

Згідно з матеріалами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), група осіб під керівництвом Шила неформально контролювала тендери Укрзалізниці, отримуючи відкат у розмірі 5-7% від суми закупівель. Основними підрядниками виступали підприємства, пов’язані з Бондарем та його бізнес-партнером Володимиром Котляром. Таким чином, підприємства, афілійовані з Бондарем, перемагали у тендерах, пропонуючи завищені ціни.
Слідство виявило три основні корупційні епізоди:

1) Закупівля кабельно-провідникової продукції – завищення цін призвело до збитків у 140 млн грн.

2) Закупівля трансформаторів – збитки склали 99,9 млн грн. У 2024 році НАБУ і САП встановили, що ці закупівлі відбувалися під час воєнного стану за участі компанії, яку контролює громадянин Білорусі, пов'язаний із російськими структурами. Трансформатори постачалися через фірму-прокладку в Болгарії, що закуповувала їх у виробника в Узбекистані, а потім перепродавала Укрзалізниці за вдвічі завищеною ціною.

3) Легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом – через фіктивні операції Шило перевів у готівку понад 159 млн грн.

Зв'язки з Офісом Президента та вплив на суди

Матеріали слідства містять численні докази того, що Бондар використовував свої політичні зв’язки для маніпуляцій із державними закупівлями. Прокурори виявили, що він звертався до тодішнього міністра інфраструктури Владислава Криклія з проханням скасувати тендери, де могли виграти конкуренти. Також він мав зв’язки в Офісі Президента та Державній прикордонній службі, що могло допомогти йому уникати розслідування.

Судові рішення: вибірковий підхід?

Попри значні докази, суддя ВАКС Володимир Воронько відмовився брати Бондаря під варту, встановивши йому лише заставу в 100 млн грн і не зобов’язавши носити електронний браслет. Водночас інші фігуранти справи, зокрема Артем Шило та Володимир Котляр, були взяті під варту з меншими сумами застави (30 та 100 млн грн відповідно). Така ситуація викликає питання щодо рівності правосуддя в антикорупційних справах.

Матеріали справи передано на ознайомлення стороні захисту. Враховуючи політичний резонанс справи, подальший розгляд у ВАКС стане тестом на ефективність української антикорупційної системи. Чи будуть покарані винні, чи ця справа стане ще одним епізодом у хроніці безкарності? Відповідь на це питання визначить майбутнє боротьби з корупцією в Україні.